Вивчення емоційних особливостей дітей та розвиток емоційного інтелекту молодших школярів
Вивчення емоційних особливостей дітей та розвиток емоційного інтелекту молодших школярів - завдання першочергової важливості. Воно є актуальним у світлі психолого-педагогічного підходу до вирішення проблеми соціальної адаптації дітей у суспільстві шляхом підвищення рівня сприйняття і розуміння іншої людини як особистості, а також, що дуже важливо, вирішенням проблеми емоційного здоров'я дитини.
Емоційна грамотність дає школярам можливість краще розбиратися в емоційному функціонуванні людей, досягати успіху в спілкуванні з учителями і однолітками, вирішувати виниклі конфлікти, розуміти себе, свої бажання і потреби, причини власних вчинків, а також ставити перед собою цілі і вдало їх досягати. Все це сприятливо впливає на поведінку в школі і поза школою, а також на ефективне засвоєння знань.
З цією метою психологічною службою нашого навчального закладу здійснюється ряд психологічних досліджень (оцінювання рівня тривожності і схильності дитини до неврозу за м-кою О.Захарова, вивчення мотиву навчальної діяльності за м-кою О.Атамасової) з подальшою корекційною роботою.
Таким чином, учень початкової школи, будучи суб’єктом власної навчальної діяльності, має за об’єкт не лише зміст початкової освіти, а й особисте до них ставлення (усвідомлювати власні емоції та почуття), щоб у процесі навчання розвивалися як інтелектуальна, так і емоційно- вольова сфери дитини, щоб відпрацьовувались регулятивні механізми мислення та емоційних виявів. Лише в єдності вони дозволять доцільно використовувати одержані знання й свідомо управляти своєю поведінкою, оптимально діяти в будь-яких умовах навчання. А сучасний учитель, формуючи у молодших школярів уміння вчитися, повинен вміти управляти рухом думки, емоцій, волі та дій учня. Ураховуючи індивідуальний емоційний стан та особистий досвід кожного, підтримувати оптимістичний настрій усіх учасників навчально-виховного процесу, що і забезпечить успіх спільної роботи.